ДОСЛІДНИЦЬКА СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО РОБОТИ З ГРОМАДЯНАМИ ПОХИЛОГО ВІКУ: ІНТЕГРАЦІЯ НАВЧАННЯ І ПРАКТИКИ

Анотація

У статті обґрунтовано актуальність посилення дослідницької складової підготовки майбутніх соціальних працівників до роботи з громадянами похилого віку в умовах демографічного старіння та зростання складності соціальних потреб, загострених воєнними викликами. Акцентовано, що ефективна геронтологічна соціальна робота потребує сформованої дослідницької компетентності: уміння формулювати практичні запитання, збирати й інтерпретувати дані, добирати та застосовувати доказово обґрунтовані втручання, оцінювати їх результативність і коригувати індивідуальні плани підтримки. Запропоновано логіку інтеграції навчання і практики на основі циклу «виявлення проблеми – збір і аналіз даних – планування втручання – реалізація – оцінювання результатів – рефлексія та вдосконалення», що відтворює структуру кейс-менеджменту. Визначено ядро дослідницької підготовки в геронтологічному напрямі та описано три рівні інтеграції дослідницьких завдань у практику: мікрорівень (індивідуальний випадок), мезорівень (групові/сімейні інтервенції), макрорівень (громада/організація). Показано доцільність поєднання кейс-аналізу з польовими міні-дослідженнями та використання «дослідницьких завдань практики» (короткі протоколи збору даних, шаблони плану втручання, форми моніторингу, аналітичні довідки). Окреслено етичні вимоги до дослідницьких активностей за участю осіб похилого віку та запропоновано пакет інструментів оцінювання навчальних результатів (портфоліо практики, супервізійні висновки, звіт про оцінювання результатів). Зроблено висновок, що системна інтеграція дослідницької складової забезпечує перехід від декларативного знання до доказово-інформованої професійної дії та підвищує готовність студентів до роботи в умовах обмежених ресурсів і криз.