ТРИРІВНЕВА МОДЕЛЬ ЦИФРОВИХ АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ ПРАКТИК У ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ З ГРОМАДЯНАМИ ПОХИЛОГО ВІКУ
Анотація
Статтю присвячено обґрунтуванню трирівневої моделі цифрових арт-терапевтичних практик у підготовці майбутніх соціальних працівників і їхній роботі з громадянами похилого віку в умовах демографічного старіння та повномасштабної війни в Україні. Актуальність зумовлена обмеженнями традиційної допомоги для маломобільних осіб, внутрішньо переміщених людей та мешканців прифронтових територій, а також потребою безперервності підтримки під час повітряних тривог і блекаутів.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично підтвердити ефективність моделі, що поєднує: 1) індивідуальну офлайн-арт-терапію; 2) групову онлайн-арт-терапію; 3) VR/AR-практики та віртуальні музеї.
Дослідження проведено у три етапи: теоретичний аналіз 40 міжнародних і 18 українських джерел, контент-аналіз 51 освітньо-професійної програми спеціальності 231 «Соціальна робота» (цифрова арт-терапія не згадується жодного разу), формування вибірки (186 соціальних працівників і 312 осіб похилого віку з 5 регіонів, з яких 68 % – ВПО, 41 % втратили житло, 29 % мають клінічно виражений ПТСР). У пілотному впровадженні взяли участь 127 отримувачів соціальних послуг осіб похилого віку; зміни оцінювали за шкалами GDS-15, HAM-A, PCL-5, MoCA, WHOQOL-OLD та анкетою соціальної активності. Результати засвідчили статистично значущу позитивну динаміку (p<0,001): зниження депресивності, тривожності та симптомів ПТСР, покращення когнітивних показників, якості життя й соціальної активності.
Практична цінність полягає у можливості інтегрувати модель у навчальні та виробничі практики: кейс-аналіз, планування інтервенції, супровід клієнта, портфоліо практики та супервізійні висновки.
Перспективи подальших розвідок пов’язані з лонгітюдним моніторингом ефектів і створенням україномовної платформи «Арт-підтримка 65+». У середньому за 10 тижнів зафіксовано: депресія –50%, тривожність –57%, ПТСР –47%, MoCA +24%, якість життя +53%, соціальна активність +61% (Cohen’s d 1,12–3,12). Ключові слова: арт-терапія.
Посилання
Етичний кодекс українського психолога [Електронний ресурс]. Київ : Українська спілка психотерапевтів, 2018. URL: https://usp.ua/etychnyi-kodeks
Звіт про стан соціального захисту осіб похилого віку в умовах воєнного стану 2022–2024. Міністерство соціальної політики України. Київ: Мінсоцполітики, 2024. URL: https://www.msp.gov.ua/documents/7890.html
Кодекс етики соціального працівника України [Електронний ресурс]. Київ : НАПСВУ, 2019. URL: https://napswi.org.ua/kodeks-etyky
Корж Д., Тверезовська Н.Т. Профілактика інтернет-залежності серед молоді засобами арт-терапії. Роль молоді у розвитку АПК України : м-ли VIIІ Міжнар. наук.-практ. конфер. студентів, аспірантів і молодих вчених. м. Київ, 16-17 травня 2024 р. К., 2023. С. 234-237. URL: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u317/2024_zbirnik_17.05.24_sait_25.06.24.pdf
Семигіна Т.В. Соціальна робота з громадянами похилого віку в умовах війни: виклики та перспективи. Соціальна робота і соціальна освіта. 2024. № 1 (12). С. 23–38. DOI: https://doi.org.ua/10.31499/2618-0715.1(12).2024.306254
Сидорко В.П., Тверезовська Н.Т., Шевель Б.О. Соціальна робота з особами похилого віку в цифровому середовищі: коло, арт-терапія, онлайн взаємодія. Суспільство та національні інтереси. 2025. № 12(20). С. 740-752. DOI: https://doi.org/10.52058/3041-1572-2025-12(20)-740-752
Hamilton M. The assessment of anxiety states by rating. British Journal of Medical Psychology. 1959. Vol. 32. № 1. P. 50–55.
Helsinska deklaratsiia Vsesvitn’oï medichnoï asotsiatsiï «Etychni pryntsypy medychnykh doslidzhen za uchasti liudyny v yakosti sub’iekta». 2013[Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005-13.
Hu J., Yu R., Zhang X. Digital art therapy for older adults with mild cognitive impairment: a randomized controlled trial. Frontiers in Psychology. 2021. Vol. 12. Art. 735688. DOI: https://doi.org.ua/10.3389/fpsyg.2021.735688.
Kaimal G., Carroll-Haskins K., Berberian M. Virtual art therapy for older adults during COVID-19: a mixed methods study. Arts & Health. 2023. Vol. 15. № 2. P. 145–162. DOI: https://doi.org.ua/10.1080/17533015.2022.2108822.
Kim S.K. A randomized, controlled study of art therapy in older adults with dementia. Arts in Psychotherapy. 2013. Vol. 40. № 1. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aip.2012.11.002.
Mental health of older adults. World Health Organization. Geneva : WHO, 2024. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-of-older-adults.
Nasreddine Z. S. The Montreal Cognitive Assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment. Journal of the American Geriatrics Society. 2005. Vol. 53. № 4. P. 695–699. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.2005.53221.x
Slayton S. C., D’Archer J., Kaplan F. Outcome studies on the efficacy of art therapy: a review of the literature. Art Therapy: Journal of the American Art Therapy Association. 2010. Vol. 27. № 3. P. 108–118. DOI: https://doi.org.ua/10.1080/07421656.2010.10129660
World Health Organization. WHOQOL-OLD Module [Електронний ресурс]. Geneva : WHO, 2006. URL: https://www.who.int/tools/whoqol/whoqol-old
Yesavage JA. Geriatric Depression Scale. Psychopharmacol Bull. 1988; 24(4):709-11. PMID: 3249773. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/3249773/
