ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ В КУРСІ ЗАГАЛЬНОЇ ФІЗИКИ
Анотація
У статті здійснено теоретичне осмислення та дидактико-методологічний аналіз проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх учителів фізики в процесі вивчення курсу «Загальна фізика». Актуальність порушеної проблеми зумовлена сучасними вимогами до професійної підготовки педагога, здатного організовувати навчально-дослідницьку діяльність учнів, а також необхідністю переосмислення ролі лабораторного практикуму в системі вищої педагогічної освіти.
На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел уточнено зміст поняття «дослідницька компетентність майбутнього вчителя фізики» та обґрунтовано її розгляд як інтегративної особистісно-професійної якості. Показано, що структурно дослідницька компетентність постає як єдність когнітивного, діяльнісного та мотиваційного компонентів, формування яких відбувається у процесі цілеспрямованого залучення студентів до дослідницької діяльності.
У статті обґрунтовано провідну дидактичну роль фізичного експерименту в курсі «Загальна фізика» як засобу інтеграції теоретичних знань і практичного дослідницького досвіду майбутніх учителів фізики. Встановлено, що дослідницько орієнтований лабораторний практикум створює умови для самостійної постановки навчально-дослідницьких завдань, висування гіпотез, планування експерименту, аналізу похибок вимірювань та науково коректної інтерпретації отриманих результатів, що сприяє розвитку дослідницького мислення та пізнавальної мотивації студентів.
Показано доцільність трансформації традиційних лабораторних робіт у дослідницько орієнтовані як ефективного напряму підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів фізики та формування їхньої методичної готовності до організації дослідницької діяльності учнів. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок, пов’язані з розробленням і апробацією методик дослідницько орієнтованого лабораторного практикуму, а також із вивченням можливостей поєднання реального фізичного експерименту з цифровими засобами вимірювання й обробки даних.
Посилання
Бех І. Компетентнісний підхід як освітня стра-тегія. Компетентнісний вимір особистісного зростання учнівської молоді: теорія, практика, досвід : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 10–11 квітня 2012 р. / ред. : Н. Побірченко, В. Пашков та ін. Запоріжжя. 2012. URL: https://lib.iitta.gov.ua/8772/1/534%20Бех.pdf (дата звернення: 03.02.2026).
Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Локшина О. І., Овча-рук О. В., Паращенко Л. І. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ. К.І.С. 2004. 112 с.
Головань М. С., Яценко В. В. Сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність». Теорія та мето-дика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі. Збірник наукових праць. НМетАУ. 2012. Вип. VII. С. 55–62.
Здещиц В. М., Здещиц А. В. Практика з шкіль-ного фізичного експерименту в умовах дистанційного навчання: навч. посібник. Кривий Ріг: Вид. Літерія, 2023. 167 с.
Кух А. М. Професійні компетентності вчителя фізики та їх формування. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 3: Фізика і математика у вищій і середній школі. 2012. Вип. 10. С. 43–50.
Пометун О. І. Компетентнісний підхід – найваж-ливіший орієнтир розвитку сучасної освіти. Рідна школа. 2005. № 1. С. 65–69.
Сисоєва С. О., Козак Л. В. Розвиток дослідниць-кої компетентності викладачів вищої школи. Навчальний посібник. Київський університет імені Бориса Грінченка. Київ. Видавниче підприємство «Едельвейс». 2016. 155 с.
Шарко В. Д. Технології компетентнісно-орієн-тованого навчання природничих дисциплін. Теоретико-методичні основи вдосконалення системи освіти: дидактичний аспект. Колективна монографія. За ред. Г. С. Юзбашевої. Херсон. КВНТЗ «Херсонська академія неперервної освіти». 2014. С. 13–78.
Brew A., & Saunders C. Making sense of research-based learning in teacher education. Teaching and Teacher Education. 2020. 87. P. 1–11. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tate.2019.102935
Cammann F., Darge K., Kaspar K., & König J. Forschendes Lernen in der Lehrkräftebildung: Er-fassung und Struktur von studentischen Kompetenzen. [Research-based learning in teacher training: Measurement and structure of student competencies]. In I. Gogolin, B. Hannover & A. Scheunpflug (Eds.), Evidenzbasierung in der Lehrkräftebildung (Edition ZfE, 2020. Vol. 4, pp. 13–37). Springer VS. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-658-22460-8_2
Evans C., Waring, M., & Christodoulou, A. Building reachers’ research literacy: Integrating practice and research. Research Papers in Education. 2017. 32(4). P. 403–423. DOI: https://doi.org/10.1080/02671522.2017. 1322357
Gussen, L., Schumacher, F., Großmann, N., Ferreira González, L., Schlüter, K., & Großschedl, J. (2023). Supporting pre-service teachers in developing research competence. Frontiers of Education. 8. P. 1–11. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1197938
Huber L. Forschungsbasiertes, Forschung-sorientiertes, Forschendes Lernen: Alles dasselbe? Ein Plädoyer für eine Verständigung über Begriffe und Unterscheidungen im Feld forschungsnahen Lehrens und Lernens. [Research-led, research-oriented, research-based learning: All the same? A pleading for an agreement on the terms and their differentiation in the field of research-related teaching and learning]. Das Hochschulwesen. 2014. 62(1+2). P. 22–29
Klewin, G. (Forschendes Lernen in der Lehreraus-bildung: Konzeptionelle Ausgestaltung und Zielsetzungen Forschenden Lernens. [Research-based learning in teacher training: Conceptual design and objectives of research-based learning]. PFLB – PraxisForschungLehrer*innenBildung. 2022. 4(4). P. 17–29. DOI: https://doi.org/10.11576/pflb-5891
